вік респондентів, що брали участь у соціологічному опитувані

Частка молоді серед депутатів Чернівецької міської ради по роках

РОЗДІЛ 2. Аналіз залученості молоді в громадських організаціях м. Чернівці

Ми проаналізували діяльність дев'яти активних міських ГО, реціпієнтами продукту яких є молодь. Для цього їхніх керівників попросили пройти онлайн-опитування. Отож, у Чернівцях наразі найбільш активними є наступні організації:

Напрямки діяльності: Найбільша кількість ГО займається саме неформальною освітою (77,8%). Наступними за популярністю є розвиток професійних навичок та громадянська освіта (44,4%). Також 3 організації вказали, що залучають своїх членів до волонтерської діяльності (33,3%).

Натомість, такі сфери, як екологія та захист довкілля, соціальний захист, підвищення мобільності молоді і культурні та креативні індустрії складають лише 11,1% від діяльності усіх ГО.

Формат: 44,4% ГО зазначили, що є самостійними утвореннями. Решта 55,6% є місцевими осередками ВМГО.

Термін активності: 33,3% вказали, що є активними в межах від 1 до 2 років. Про те, що вони функціонують від 3 до 5 років зазначили 44,4% ГО. Лише дві організації були засновані понад 10 років тому (22,2%).

Активність: цей показник оцінюється за кількістю заходів/проєктів, які вони організували за 2020 рік. В рамках нашого опитування ГО повинні були оцінити рівень своєї активності за останній рік. Які результати ми отримали: більшість молодіжних організацій (44,4%) вказали, що ними було проведено від 1 до 5 проєктів. 33,3% обрали відповідь від 6 до 10 заходів, а решта 22,2% - від 11 до 20. Жоден із респондентів не зазначив, що ним було організовано понад 20 проєктів/заходів за даний термін.

Також, ми попросили голів ГО дати власну оцінку залученості молоді до проєктів та заходів, які проводяться в рамках діяльності організації по шкалі від 1 до 5, де «1» відповідає оцінці «незадовільно», а «5» є відмінним показником. Переважна більшість респондентів відповіли «3» (55,5%). 11,1% обрали оцінку «2», решта 44,4% дають задовільну відповідь – «4». Жоден з голів не оцінює активність залученості молоді до заходів організації, яка перебуває на мінімальному (оцінка «1») або максимальному рівні (оцінка «5»).

Тип фінансування: Жодна з ГО, які взяли участь в опитуванні, не відповіла, що вона не отримує фінансування. Декілька молодіжних організацій мають змішаний тип фінансування. Більшість молодіжних організацій фінансуються за рахунок членських внесків (55,6%) або грантових програм (55,6%). 22,2% респондентів обрали варіант партнерські внески. Лише 11,1% ГО вказали, що фінансуються Чернівецькою обласною державною адміністрацією (ОДА).

Згідно з відповіддю на запит щодо обсягів фінансування громадських організацій з обласного бюджету маємо наступну інформацію. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів «Про затвердження Порядку проведення конкурсу з визначення програм (проектів, заходів), розроблених інститутами громадянського суспільства, для виконання (реалізації) яких надається фінансова підтримка» у 2020 році профінансовано проектів на суму 1944, 0 тис. грн. У порівнянні з 2019 роком сума зросла (станом на 2019 рік – 1245, 5 тис. грн.) Окрім того, без вищезазначеного конкурсу особлива увага приділяється громадським організаціям осіб з інвалідністю, на допомогу яким у 2020 році було виділено 273, 5 тис. грн. (і 255 тис. грн. у 2019 році, відповідно).

Інформації про спрямування проєктів, на які було виділено фінансування немає.

Представництво в органах державного управління (ОДУ): у 2020 році Чернівецькою ОДА було створено Молодіжну раду Чернівецької області (також відомої як Молодіжна рада Буковини) при Управлінні молоді та спорту. Молодіжна рада виконує функції дорадчого органу при ОДА, аби забезпечувати ефективний діалог останньої з молоддю Буковини.

Кожен активний представник молоді має право на представництво у Молодіжній раді Буковини, аби висувати власні пропозиції та бачення щодо реалізації молодіжної політики. У листопаді цього року більшість опитаних респондентів серед активних ГО міста (55,6%) підтвердили, що представлені у Молодіжній раді.

77,8% молодіжних організацій дали негативну відповідь щодо того, чи мають вони представництво в будь-яких інших консультативно-дорадчих органах/комісіях/формаціях органів місцевого самоврядування (ОМС) та ОДУ.

Один з респондентів вказав, що має членів від організації в Громадській раді та двох експертних комісіях Чернівецької ОДА. Громадська рада – це виборний консультативно-дорадчий орган, який дозволяє громадськості брати участь в роботі ОДА. Ще одна організація має представників у декількох комісіях (зокрема, в транспортній) на базі Чернівецької міської ради.

Співпраця з іншими суб'єктами громадянського суспільства: До них належать громадські асоціації, благодійні фонди, політичні партії, громадські інститути. Лише 11,1% опитаних ГО постійно залучені до такої співпраці. Інші респонденти зазначили, що вони не часто реалізовують спільні проєкти у партнерстві з іншими формаціями громадянського суспільства.

Участь у політичному житті: 55,6% ГО підтвердили, що раніше долучалися до всеукраїнських та місцевих політичних акцій/протесту/маніфестацій.

З результатів даного опитування випливає кілька тверджень:

1. Загалом, діяльність місцевих активних ГО, які працюють з молоддю, не є надто диверсифікованою та концентрується на неформальній, громадській і професійній освіті.
   
   
2. За своєю структурою більшість організацій об'єднують середню кількість осіб (від 11 до 50). Це свідчить про те, що невелика частка молоді приєднується до ГО. До того ж, більшість молодіжних утворень було засновано з ініціативи всеукраїнських організацій.
   
   
3. Більшість опитаних організацій було засновано від 1 до 5 років тому. З цього робимо висновок, що протягом 2015-2020 рр. спостерігається активізація молодіжного громадського руху.
   
   

Проте, загальний рівень громадської активності проаналізованих ГО перебуває на середньому рівні. Найвищим показником реалізованих за рік проєктів є 20. Враховуючи зовнішні обставини, а саме обмеження діяльності, спричинені пандемією, то це число можна вважати достатньо задовільним результатом. Зважаючи на це, голови даних організацій дають середню оцінку продуктивності роботи своєї організації.

1. Лише трохи більше половини ГО ведуть діалог з Чернівецькою ОДА. Окрім того, респонденти надають перевагу діяти окремо від інших суб'єктів громадянського суспільства та у більшості випадків не мають з останніми тісної кооперації.
   
   
2. Залученість локальних ГО до політичного життя області перебуває на середньому рівні, адже лише половина з них приєднується до різноманітних політичних акцій.
   
   
3. Державне виділення коштів на молодіжну громадську діяльність наразі не є поширеним явищем. ГО отримують більшість зовнішнього фінансування від недержавних або місцевих фондів. До того ж, майже половина фінансових грантів надходить з-за кордону. Іншим поширеним типом фінансування є сплата учасниками регулярних членських внесків.
   
   

Таким чином, серед позитивних тенденцій в діяльності місцевих ГО можна зазначити значне зростання їх кількості в останні роки та підвищення рівня зацікавленості у політичному житті Буковини.

З іншого боку, є декілька речей, над якими слід попрацювати:

• Підвищити мотивацію молоді займатися громадською діяльністю;
  
  
• Збільшити кількість молодіжних проєктів, які реалізовуються від імені ГО, аби примножити усвідомлення власної цінності серед молоді та обсяг користі, яку вона може принести місцевій громаді. А також працювати над комунікаційними стратегіями, аби інформувати молодь про результати своєї діяльності та вплив, що несе дяльність ГО;
  
  
• ГО повинні активніше співпрацювати з ОМС, ОДУ та іншими суб'єктами громадянського суспільства, аби розширити діалог з владою, що сприятиме кращому розумінню та більшій увазі влади до потреб молоді;
  
  
• Стимулювати фінансування ГО державою та збільшити його обсяги (про це ми детальніше розповімо у наступному розділі).
  
  

РОЗДІЛ 3. Фінансування молодіжної політики

Основні дані про фінансування молодіжної політики на Буковині можна знайти в Комплексній програмі молодіжної політики в Чернівецькій області на 2016-2020 рр. Вона була укладена з ініціативи Управління молоді та спорту Чернівецької ОДА.

Загалом, за період з 1 січня 2016 до 31 грудня 2020 рр. планувалося виділити 17 930,25 тис. гривень на реалізацію даної програми. Основними джерелами фінансування визначено обласний (8 млн. 500 тис. гривень) та місцевий бюджет (6 530,25 тис. гривень). До того ж, 2 900 тис. гривень мали надійти з небюджетних джерел.

У сумах коштів, які планувалося виділяти на Програму щорічно, можна простежити тенденцію до зростання їхніх обсягів: так, у 2017 році фінансування мало скласти 3 286 тис. гривень, в той час як у 2020 році повинно було збільшитися до 3 993,1 тис. гривень (тобто, на 21,5%).

Фінансування молодіжної політики здійснюється за різними напрямками, які відповідають цілям Комплексної програми. Диверсифікованість виділення бюджетних коштів є, безперечно, позитивною та правильною тенденцією, адже вона демонструє зацікавленість ОДУ у забезпеченні захисту як основних, так і додаткових інтересів різних груп молоді та збільшує вірогідність реалізації максимальної кількості пунктів молодіжної політики.

З іншого боку, обсяг виділених коштів не є достатнім для повної імплементації Програми 2016-2020 рр. Наприклад, у 2020 році на такий напрям як «Надання фінансової підтримки молодіжним та дитячим громадським організаціям» влада планувала виділити 202,5 тис. гривень. У порівнянні з іншими напрямами Програми (такими як «Популяризація та утвердження здорового і безпечного способу життя та культури здоров'я серед молоді» - 1255,5 тис. гривень).

Ми проаналізували співвідношення між чисельністю молоді у структурі населення кожної із вищезгаданих областей та обсягом коштів, які виділяються у 2020 році на реалізацію відповідних програм.

Коефіцієнт фінансового забезпечення (КФЗ) = обсяг фінансування на 2020 рік/ чисельність молоді у 2020 році.

Таким чином, у порівнянні з іншими регіонами України, рівень фінансового забезпечення молодіжної політики у Чернівецькій області перебуває на досить високому рівні: на кожного представника молоді має виділятися 15,53 тис. гривень у 2020 році. До того ж, в останній комплексній програмі молодіжної політики спостерігалося поступове зростання фінансового забезпечення інтересів молоді. Якщо ця тенденція буде продовжуватися протягом наступних 5 років, то у фінансовому аспекті обласну молодіжну програму Чернівецької області можна вважати одним з найкращих прикладів в Україні. Однак, як ми вже зазначали вище, розподіл коштів за різними напрямами Комплексної програми молодіжної політики не є рівномірним, адже наразі досить велика частка фінансування припадає на спорт та розвиток місцевого самоврядування. Водночас деякі її аспекти, як от фінансування молодіжних громадських організацій, безпосередня реалізація молодіжної політики не отримують достатньої кількості фінансового забезпечення.

Висновки:

• Фінансування молодіжної політики поступово зростає в останні роки, що відповідає тенденції в інших областях України. До того ж, комплексні програми з молодіжної політики забезпечують виділення коштів на втілення диверсифікованих цілей.
  
• На жаль, як показують проаналізовані нами аспекти молодіжної політики, а саме участь молоді у громадському житті міста та потреби молоді регіону, ці кошти покривають менше половини поставлених цілей.
  
• Позитивним моментом є те, що Чернівецька область займає одну з провідних позицій у фінансуванні молодіжних програм на загальнодержавному рівні.
  
• Водночас, слід забезпечити більш рівномірний розподіл обласного та міського бюджету в межах програми.
  
  

РОЗДІЛ 4. Індекс залученості молоді до громадсько-політичного життя м. Чернівці

На основі проаналізованих даних маємо змогу вивести індекс залученості молоді до громадсько-політичного життя у м. Чернівці.

Індекс складається з семи компонентів: рівень залученості молоді у процес голосування (k), рівень залученості молоді в громадських організаціях (m), участь ГО в політичному житті (h), рівень активності ГО (d), представництво в органах управління (t), рівень висловлювання думки (s) і рівень відчуття цінності (v).

Відповідно до вирахуваних коефіцієнтів маємо субіндекс, згідно з яким ми беремо до уваги один коефіцієнт з семи загальних, тобто субіндекс дорівнює = 0.142 .

Виводимо індекс залученності молоді в суспільно-політичне життя м. Чернівці (C):

C = k × 0.142 + m × 0.142 + h × 0.142 + d × 0.142 + t × 0.142 + s × 0.142 + v × 0.142 =
0,58 × 0.142 + 0,6 × 0.142 + 0,56 × 0.142 + 0,22 × 0.142 + 0,19 × 0.142 + 0,25 × 0.142 + 0,59 × 0.142 = 0,43

Отже, індекс залученості молоді в громадсько-політичне життя міста Чернівці дорівнює «0,43», що є посереднім результатом. У порівнянні з ідеальним результатом індексу (у якому показники k, m, h, d, t, s, v взяті по максимуму і у сумі складають «1»), індекс залученості молоді в громадсько-політичне життя показує, що у даній сфері є певні проблеми і вони потребують більш ефективних способів вирішення.

Зокрема, уваги потребує коефіцієнт залученості молоді у виборах і проєкти/заходи реалізовані громадськими організаціями. Належним чином треба розвивати й вчасне та актуальне фінансування молодіжної політики у Чернівцях, а також заохочувати активну участь молоді в процесах управління містом та областю.

Загалом, на даному етапі можемо говорити про достатньо міцний фундамент задля подальшого розвитку і вдосконалення політики регіону щодо активізації громадської й політичної позиції молоді.

З огляду на зібрані і проаналізовані нами дані, аналітичний центр «ADASTRA» може виокремити одразу декілька основних тенденцій і напрямків розвитку молодіжної політики м. Чернівці.

По-перше, залучення молоді Чернівців у громадське та політичне життя міста наразі знаходиться на середньому рівні. На це вказує сукупність одразу кількох факторів:

• середня явка серед опитаної молоді на цьогорічних виборах серед молоді (58.5 % проти 41.5 % тих, хто не голосував на цьогорічних виборах);
  
• відносно низька залученість молоді Чернівців у цьогорічний виборчий процес (17 % респондентів виявили згоду і бажання бути присутніми під час проведення виборів у місті і контролювати даний захід); це у 3 рази менше, аніж середня явка на самі вибори;
  
• поширюється тенденція до малої активності і участі молоді Чернівців у політичних партіях (1.1 % з опитаних є членами певної політичної партії);
  
• участь респондентів у громадському і політичному житті міста підкріплюється достатньо високою оцінкою свободи волевиявлення та думки;
  
• ще одним показником місцевої молодіжної політики є те, що більшість опитаних відчувають себе цінними для суспільства (58.5% респондентів);
  
• окрім того, треба звернути увагу на ситуацію з недовірою до органів влади Чернівців; половина респондентів (51.5%) не вважають, що органи управління м. Чернівці можуть ефективно здійснювати свою роботу.
  
  

По-друге, середній рівень громадської активності проаналізованих ГО перебуває на достатньо невисокому рівні, проте пояснюється запровадженими карантинними обмеженнями. Найвищим показником реалізованих за рік проєктів є 20, що в умовах пандемії і нових реаліях життя сучасного суспільства можна вважати нормою. При цьому голови даних організацій дають середню оцінку продуктивності учасників заходів.

По-третє, за рівнем фінансування молодіжної політики Чернівецька область займає одне з провідних місць. Це, безперечно, позитивний момент. Однак, ці кошти покривають менше половини поставлених цілей. Але можемо також відзначити, що протягом останніх років обсяг фінансування збільшується і ця тенденція обіцяє продовжуватися у наступні роки.

Водночас, Чернівецькій ОДА слід приділяти більше уваги рівномірному розподілу коштів за різними напрямами Комплексної програми молодіжної політики.

По-четверте, усе вищезазначене доводить й виведений нами індекс залученості молоді до громадсько-політичного життя у м. Чернівці, який дорівнює «0,43» (з можливої найвищої оцінки у «1»).